1. Словник української мови в 11 томах

шемрати

ШЕ́МРАТИ, ає, недок., чим і без додатка. Видавати легкий шум, шерех і т. ін.

Стежка йде повз городи, а на городах шемрає сухе бадилля (Донч., II, 1956, 349);

// Викликати, спричиняти слабий шерех, шелест.

*Образно. Присмерк залазить під ліжко, він шемрає за темною завіскою, він дивиться з чорних очей Хачатурова (Донч., II, 1956, 271);

— Куди, куди, куди? — шемрали хвилі невтомимо кождої ночі й лизали жалібно берег, і плескались.. о велике каміння (Коб., І, 1956, 462).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шемрати — Ше́мрати: — гомоніти, бути невдоволеним, обурюватися [VI] — гомоніти, обурюватися [14] — шепотіти [23] Словник з творів Івана Франка
  2. шемрати — див. звучати; шептати; шуміти Словник синонімів Вусика
  3. шемрати — ШЕ́МРАТИ, ає, недок., чим і без дод. Видавати легкий шум, шерех і т. ін. Стежка йде повз городи, а на городах шемрає сухе бадилля (О. Донченко); // Викликати, спричиняти слабий шерех, шелест. * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. шемрати — ше́мрати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шемрати — -ає, недок., чим і без додатка. Видавати легкий шум, шерех і т. ін. || Викликати, спричиняти слабий шерех, шелест. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шемрати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови