1. Словник української мови у 20 томах

шемрати

ШЕ́МРАТИ, ає, недок., чим і без дод.

Видавати легкий шум, шерех і т. ін.

Стежка йде повз городи, а на городах шемрає сухе бадилля (О. Донченко);

// Викликати, спричиняти слабий шерех, шелест.

* Образно. Присмерк залазить під ліжко, він шемрає за темною завіскою, він дивиться з чорних очей Хачатурова (О. Донченко);

– Куди, куди, куди? – шемрали хвилі невтомимо кождої [кожної] ночі й лизали жалібно берег, і плескались .. о велике каміння (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шемрати — Ше́мрати: — гомоніти, бути невдоволеним, обурюватися [VI] — гомоніти, обурюватися [14] — шепотіти [23] Словник з творів Івана Франка
  2. шемрати — див. звучати; шептати; шуміти Словник синонімів Вусика
  3. шемрати — ше́мрати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шемрати — -ає, недок., чим і без додатка. Видавати легкий шум, шерех і т. ін. || Викликати, спричиняти слабий шерех, шелест. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шемрати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. шемрати — ШЕ́МРАТИ, ає, недок., чим і без додатка. Видавати легкий шум, шерех і т. ін. Стежка йде повз городи, а на городах шемрає сухе бадилля (Донч., II, 1956, 349); // Викликати, спричиняти слабий шерех, шелест. *Образно. Словник української мови в 11 томах