шептатися
ШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, недок. Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки.
Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливились, що так довго нема Параскіци (Коцюб., І, 1955, 275);
— По обіді на ура Колісника! — шепталися за столом, як він вибіг у другу хату за чимсь (Мирний, III, 1954, 288);
— Куди нас ведуть? — шепталися в колоні (Тют., Вир, 1964, 346);
// розм. Говорити, повідомляти один одному щось тихо, пошепки.
І в стайні, і в майстернях, і в їдальні будуть шептатися, збиратися купками; піде гуляти новина (Сміл., Зустрічі, 1936, 223);
// перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати і т. ін.
Шепчуться лози (Граб., І, 1959, 72);
В світанковім промінні шептався, Гомонів з колоском колосок (Мас., Степ, 1938, 10);
За селом понад рікою Вітер шепчеться з лозою (Стельмах, Живі огні, 1954, 73).
Значення в інших словниках
- шептатися — див. шептати; говорити; шушукати Словник синонімів Вусика
- шептатися — ШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, недок. Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки. Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливились, що так довго нема Параскіци (М. Коцюбинський); – По обіді на ура Колісника!... Словник української мови у 20 томах
- шептатися — шепта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шептатися — шепчуся, шепчешся, недок. Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки. || розм. Говорити, повідомляти один одному щось тихо, пошепки. || перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шептатися — ШЕПТА́ТИСЯ (розмовляти між собою дуже тихо), ШЕПОТА́ТИСЯ (ШЕПОТІ́ТИСЯ), ПЕРЕШІ́ПТУВАТИСЯ, ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм., ПЕРЕШУШУ́КУВАТИСЯ розм.; ШЕПТА́ТИ, ШЕПОТА́ТИ (ШЕПОТІ́ТИ) (перев. із сл. один до одного, між собою і т. ін.). Словник синонімів української мови
- шептатися — Шептатися, -пчу́ся, -чешся гл. Шептаться. Дівчата вже нищечком сміялись, шептались. Левиц. І. 16. Словник української мови Грінченка