1. Словник української мови в 11 томах

шептун

ШЕПТУ́Н, а́, ч., розм.

1. Той, хто говорить, співає і т. ін. пошепки, дуже тихо.

В останні роки з’явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (Літ. Укр., 17.XII 1968, 4).

2. Той, хто поширює чутки, поговори, потайні розмови.

Останніми днями в городі більше та більше з’являлось ворожих під’юджувачів та підштрикувачів, що сіяли серед оборонців Долини всякі страхи та брехні, і Лукія з Яриною те ставили собі на карб, бо хто ж, як не вони, мусили б усіх отих відвідачів та шептунів хапати, заки вони перейдуть межу Долини (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 479);

// Той, хто доносить на кого-небудь.

Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (Тулуб, Людолови, І, 1957, 418);

У харківському професорському колі Потебня був взірцем особистої порядності, відкритого презирства до донощиків-шептунів (Мовозн., XVI, 1961, 102).

3. заст. Той, хто, чаклуючи, промовляє наговір, нашепт, приворот.

Вмить до послуг його вже стоять: Шептуни, знахарі, ворожбити (Воскр., З перцем!, 1957, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шептун — див. ДОНОЩИК Словник синонімів Караванського
  2. шептун — див. брехливий; чародій Словник синонімів Вусика
  3. шептун — ШЕПТУ́Н, а́, ч., розм. 1. Той, хто говорить, співає і т. ін. пошепки, дуже тихо. В останні роки з'явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (з газ.). 2. Той, хто поширює чутки, поговори, потайні розмови. Словник української мови у 20 томах
  4. шептун — шепту́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  5. шептун — -а, ч., розм. 1》 Той, хто говорить, співає і т. ін. пошепки, дуже тихо. 2》 Той, хто поширює чутки, поговори, потайні розмови. || Той, хто доносить на кого-небудь. 3》 Той, хто, чаклуючи, промовляє наговір, нашепт, приворот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шептун — ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. Словник синонімів української мови
  7. шептун — Шептун, -на м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14. Словник української мови Грінченка