1. Словник української мови в 11 томах

шибатися

ШИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм., рідко.

1. Кидатися, метатися.

Шибається, як чорт по пеклі (Номис, 1864, № 313Д);

В гурті літніх, покладистих ланкових хутко шибається по сільських дворах наймолодша серед них, новообрана Ксенія Кошель (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 111).

2. перен. Раптово, несподівано з’являтися (про думки, почуття).

Чого вони взагалі хотять від нього? Чого не лишать його в супокою? ..Такі гадки шибалися по Василевій голові (Фр., І, 1955, 146);

// Те саме, що шиба́ти¹ 2.

В верхів’ях вітер думу вів надземну, Стогнав, то грізно шибавсь, та дарма! (Фр., XIII, 1954, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шибатися — Ши́батися: — метатися, кидатися з одного місця в друге [3] — метатися, кидатися [II] Ши́батись: — метатись, кидатись з одного місця в інше [48] Словник з творів Івана Франка
  2. шибатися — див. іти Словник синонімів Вусика
  3. шибатися — ШИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм., рідко. 1. Кидатися, метатися. Шибається, як чорт по пеклі (Номис); В гурті літніх, покладистих ланкових хутко шибається по сільських дворах наймолодша серед них, новообрана Ксенія Кошель (В. Бабляк). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. шибатися — шиба́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  5. шибатися — шиба́тися 1. кидатися, метатися (ст)||шибати собою 2. бігати, галасувати, метушитися (перев. про дітей)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. шибатися — -аюся, -аєшся, недок., розм., рідко. 1》 Кидатися, метатися. 2》 перен. Раптово, несподівано з'являтися (про думки, почуття). || Те саме, що шибати I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шибатися — Шибатися, -баюся, -єшся гл. Метаться, бросаться. Шибається, як чорт по пеклі. Ном. № 3137. Словник української мови Грінченка