шибатися

шиба́тися 1. кидатися, метатися (ст)||шибати собою

2. бігати, галасувати, метушитися (перев. про дітей)(ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шибатися — Ши́батися: — метатися, кидатися з одного місця в друге [3] — метатися, кидатися [II] Ши́батись: — метатись, кидатись з одного місця в інше [48] Словник з творів Івана Франка
  2. шибатися — див. іти Словник синонімів Вусика
  3. шибатися — ШИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм., рідко. 1. Кидатися, метатися. Шибається, як чорт по пеклі (Номис); В гурті літніх, покладистих ланкових хутко шибається по сільських дворах наймолодша серед них, новообрана Ксенія Кошель (В. Бабляк). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. шибатися — шиба́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  5. шибатися — -аюся, -аєшся, недок., розм., рідко. 1》 Кидатися, метатися. 2》 перен. Раптово, несподівано з'являтися (про думки, почуття). || Те саме, що шибати I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шибатися — ШИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм., рідко. 1. Кидатися, метатися. Шибається, як чорт по пеклі (Номис, 1864, № 313Д); В гурті літніх, покладистих ланкових хутко шибається по сільських дворах наймолодша серед них, новообрана Ксенія Кошель (Бабляк... Словник української мови в 11 томах
  7. шибатися — Шибатися, -баюся, -єшся гл. Метаться, бросаться. Шибається, як чорт по пеклі. Ном. № 3137. Словник української мови Грінченка