шип

ШИП¹, а́, ч.

1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки.

Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікар, рослини.., 1958, 190);

*Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин.

Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука.., 7, 1956, 27);

Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука.., 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування.

Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Тют., Вир, 1964, 414);

На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Собко, Біле полум’я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання.

Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Стол.-буд. справа, 1957, 182);

// Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу;

// перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета.

Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Рад. Укр., 8.1 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник.

Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практ. з машинозн., 1957, 182).

6. діал. Щуп.

Ходили копати [скарб] два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати, де саме.. гроші (Сл. Гр.).

ШИП², а́, ч. Велика промислова морська риба родини осетрових, уздовж тіла якої міститься п’ять рядів кісткових наростів; поширена в басейнах Чорного, Каспійського, Азовського й Аральського морів.

Щороку у моря випускають близько 80 млн. штук білуги, осетра, чечуги, шипа (Знання.., 5, 1977, 14).

ШИП³, у, ч., розм. Те саме, що шипіння.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шип — (на гілці) виріст, наріст, (на взутті) гак, виступ, (в механізмі) шпень, шпеник, (гадюки) сичання, шипіння, шипик, (- звук) шипіт Словник синонімів Караванського
  2. шип — див. колючка Словник синонімів Вусика
  3. шип — (підкови) гак, (тесляр.) чіп, (рослини) шпичка, шпичак, колючка Словник чужослів Павло Штепа
  4. шип — ШИП¹, а́, ч. 1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (з наук. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. шип — шип 1 іменник чоловічого роду виступ шип 2 іменник чоловічого роду шипіння шип 3 іменник чоловічого роду риба розм. Орфографічний словник української мови
  6. шип — I -а, ч. 1》 Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. 2》 Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шип — КОЛЮ́ЧКА (голчасте утворення на тілі деяких тварин; загострений кінець стебла, листя рослини тощо), ГО́ЛКА, ШПИ́ЛЬКА, ШПИЧА́К (СПИЧА́К), ШПИ́ЧКА, ШИП, КО́ЛЬКА діал.; ХВОЇ́НКА, ХВОЇ́НА (у хвойних дерев та кущів). Словник синонімів української мови
  8. шип — Шип, -па м. Щупъ. Драг. 80. Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші. ХС. IV. 27. Словник української мови Грінченка