шип

КОЛЮ́ЧКА (голчасте утворення на тілі деяких тварин; загострений кінець стебла, листя рослини тощо), ГО́ЛКА, ШПИ́ЛЬКА, ШПИЧА́К (СПИЧА́К), ШПИ́ЧКА, ШИП, КО́ЛЬКА діал.; ХВОЇ́НКА, ХВОЇ́НА (у хвойних дерев та кущів). Короткі посічені коси настовбурчились на його голові, неначе колючки на їжакові (І. Нечуй-Левицький); Трапилось так, що й бджоли покусали хлопчину, і колючку загнав у ногу (О. Донченко); Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (О. Копиленко); Малина дика шпичаками ріже (П. Воронько); Я стрімко, прудко побіг. Біг щосили. Об терен штаненята порвав, ноги на спичаках поколов (О. Ковінька); Ішла моя мила По ягідочки В зелені гайочки Та й застромила Тернову шпичку В біленьку ніжку (М. Костомаров); Луска акул складається з маленьких шипів (з журналу); Взявши звичайну з акації кольку, Ноти на "Список кормів" приколов, Дує в трубу! Репетирує польку! (С. Олійник); З усіх гілочок, листків, хвоїнок стікали дрібні краплини (О. Іваненко); Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

шип — (на гілці) виріст, наріст, (на взутті) гак, виступ, (в механізмі) шпень, шпеник, (гадюки) сичання, шипіння, шипик, (- звук) шипіт Словник синонімів Караванського
шип — див. колючка Словник синонімів Вусика
шип — (підкови) гак, (тесляр.) чіп, (рослини) шпичка, шпичак, колючка Словник чужослів Павло Штепа
шип — ШИП¹, а́, ч. 1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (з наук. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
шип — шип 1 іменник чоловічого роду виступ шип 2 іменник чоловічого роду шипіння шип 3 іменник чоловічого роду риба розм. Орфографічний словник української мови
шип — I -а, ч. 1》 Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. 2》 Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
шип — ШИП¹, а́, ч. 1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікар, рослини.. Словник української мови в 11 томах
шип — Шип, -па м. Щупъ. Драг. 80. Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші. ХС. IV. 27. Словник української мови Грінченка