1. Словник української мови в 11 томах

шипик

ШИ́ПИК, а, ч. Зменш. до шип¹.

Для сівби зручніше користуватись перетертим насінням моркви, в якому обламані шипики, що ними вкрита поверхня насіння (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шипик — див. колючка Словник синонімів Вусика
  2. шипик — ШИ́ПИК, а, ч. Зменш. до шип¹. Для сівби зручніше користуватись перетертим насінням моркви, в якому обламані шипики, що ними вкрита поверхня насіння (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. шипик — ши́пик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шипик — -а, ч. Зменш. до шип I. Великий тлумачний словник сучасної мови