1. Словник української мови в 11 томах

широковерхий

ШИРОКОВЕ́РХИЙ, а, е. З широкою верхньою частиною (про предмети).

Посеред підлоги, недалеко від вогнища, стало видно викладену камінням ще одну яму-піч, у якій пекли хліб, різний посуд біля неї — череп’яні з вузькими шийками корчаги й широковерхі горнці, дерев’яні кадоби, ночви, миски (Скл., Святослав, 1959, 8);

// Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий.

Ось ви мовчки, не дивлячись нікуди, оділись; мовчки знялись, почимчикували під тінь широковерхої осокорини (Мирний, IV, 1955, 319).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. широковерхий — див. широкий Словник синонімів Вусика
  2. широковерхий — ШИРОКОВЕ́РХИЙ, а, е. З широкою верхньою частиною (про предмети). Посеред підлоги, недалеко від вогнища, стало видно викладену камінням ще одну яму-піч, у якій пекли хліб, різний посуд біля неї... Словник української мови у 20 томах
  3. широковерхий — широкове́рхий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. широковерхий — -а, -е. З широкою верхньою частиною (про предмети). || Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. широковерхий — Широкове́рхий, -ха, -хе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. широковерхий — Широковерхий, -а, -е Съ широкимъ верхомъ. Вх. Зн. 30. Словник української мови Грінченка