широко

ШИРО́КО. Присл. до широ́кий 1-7.

Швидше і швидше котилися хвилі, заливали все, розливалися ширше і помалу заспокоювались (Л. Укр., III, 1952, 590);

За рікою привільно, широко розкинулось зелене Забужжя (Стельмах, II, 1962, 188);

Брама раптом широко розчинилася (Смолич, І, 1958, 56);

Василько зробив кілька ступенів наперед і став, розкривши широко очі з переляку та несподіванки (Коцюб., І, 1955, 81);

Орішник широко повис (Щог., Поезії, 1958, 233);

Просторінь широко синіє; Ніч потихеньку насува (Граб., І, 1959, 201);

Бовкнув дзвін у ближнім селі, й широко, хвилями коливаючи повітря, понісся могутній звук у далечінь (Хотк., І, 1966, 80);

В новій, негнучкій свиті, що широко спадає вниз, він дивовижно скидається на давно вилитий дзвін (Стельмах, І, 1962, 254);

Іде Давид по дорозі, ступає широко (Головко, II, 1957, 10);

Швидко і широко впроваджуватимуться нові типи машин, приладів і апаратури, зв’язаних з автоматикою і електронною технікою (Програма КПРС, 1961, 60);

Чіпка став широко розказувати, як він поліз у комору (Мирний, І, 1949, 293);

Широко і багатогранна освітлюється в сучасній українській поезії благородна тема дружби народів, тема інтернаціонального єднання трудящих (Про багатство л-ри, 1959, 146);

— Звикли ви, Карпе Кириловичу, жити широко, як ви кажете, культурно, а тут злидні, скрута (Мушк., Чорний хліб, 1960, 160);

Українська радянська громадськість пишається тим, що імена багатьох наших поетів старшого й молодшого поколінь широко відомі за межами Радянської України, зокрема серед великого російського народу (Рильський, IX, 1962, 20);

Її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Збан., Сеспель, 1961, 173);

// у знач. присудк. сл. Про відчуття великого простору.

Повітря тремтить від спеки., і в срібнім мареві танцюють далекі тополі. Широко, гарно, спокійно (Коцюб., II, 1955, 229).