ширяючий
ШИРЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ширя́ти¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
ширяючий —
ШИРЯ́ЮЧИЙ, а, е. Який ширяє див. ширя́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
-
ширяючий —
ширя́ючий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
ширяючий —
-а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до ширяти I.
Великий тлумачний словник сучасної мови