1. Словник української мови в 11 томах

шишкариха

ШИШКАРИ́ХА, и, ж., розм. Самка шишкаря.

У густому ялинковому гіллі порпаються в шишках полум’янисті криводзьобі шишкарі. Більш скромно забарвлену шишкариху побачити зараз важко (Веч, Київ, 29.11 1964, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шишкариха — ШИШКАРИ́ХА, и, ж., розм. Самка шишкаря. У густому ялинковому гіллі порпаються в шишках полум'янисті криводзьобі шишкарі. Більш скромно забарвлену шишкариху побачити зараз важко (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. шишкариха — шишкари́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. шишкариха — -и, ж., розм. Самка шишкаря. Великий тлумачний словник сучасної мови