1. Словник української мови в 11 томах

шкандибання

ШКАНДИБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкандиба́ти.

Наливайкові здалося, що, переступаючи в човні, воїн ніби шкандибнув на ногу, і те шкандибання здалося таким знайомим (Ле. Україна, 1940, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкандибання — ШКАНДИБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкандиба́ти. Наливайкові здалося, що, переступаючи в човні, воїн ніби шкандибнув на ногу, і те шкандибання здалося таким знайомим (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  2. шкандибання — шкандиба́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шкандибання — -я, с. Дія за знач. шкандибати. Великий тлумачний словник сучасної мови