1. Словник української мови в 11 томах

шкандибати

ШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Те саме, що кульга́ти.

Мемет, червоний і понурий, помітніше шкандибав (Коцюб., І, 1955, 399);

[Пузир:] Скажи. Феноген, Карлу, що одна овечка.. має поранений хвостик; друга, чорненький лоб, шкандибає на праву задню ножку [ніжку] (К.-Карий, II, 1960, 378);

Старому від хати вже нікуди шкандибати! (Укр.. присл.., 1955, 148);

Еней од рани шкандибає В крові із строю в свій намет (Котл., І, 1952, 284);

По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає (Фр., X, 1954, 12);

Вовк шкандибав на трьох ногах (Трубл., Вовки.., 1936, 50);

— Казали, сьогодні кудись їхати, так щоб віз налаштувати, А я як мазав, то запримітив, що передня вісь щось шкандибає (Мирний, І, 1954, 242);

*Образно. Почалися хвилини томливого чекання. Час тягся нестерпно повільно. Він ледве плентався. Він шкандибав, мов кульгавий пес (Загреб., Європа 45, 1959, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкандибати — Кульгати, ШКУТИЛЬГАТИ, кривуляти, дибати, накульгувати, (тихо йти) плентатися, плестися, (через силу) волоктися, тягтися, ЧВАЛАТИ, тюпати, шкандиляти, п! ЧИМЧИКУВАТИ Словник синонімів Караванського
  2. шкандибати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  3. шкандибати — ШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Те саме, що кульга́ти. Мемет, червоний і понурий, помітніше шкандибав (М. Коцюбинський); [Пузир:] Скажи. Феноген, Карлу, що одна овечка .. Словник української мови у 20 томах
  4. шкандибати — шкандиба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шкандибати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що кульгати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шкандибати — шкандиба́ти на го́лову, зневажл. Бути недоумковатим, дурнуватим. (Кнур:) Та він (Карпо), либонь, і на голову трохи шкандибає (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  7. шкандибати — КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка). Словник синонімів української мови
  8. шкандибати — Шкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. 1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 397. 2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Ном. № 11423. Іде Катря, шкандибає. Шевч. 81. Словник української мови Грінченка