1. Словник української мови в 11 томах

шкелет

ШКЕЛЕ́Т, а, ч., діал. Скелет.

— Де в тебе серце. Федоре? Хлопець ще як шкелет он увесь, а ти вже йому клопоту шукаєш (Гончар, II, 1959, 156);

*У порівн. На полу, на рядні лежить старенька, худа-худа, як шкелет (Кв.-Осн., II, 1956, 464);

// перен. Виснажена, худа людина.

"Крохобори" впіймали якогось шкелета, товкли його в голову, в сухі ребра, в спину (Збан.. Єдина, 1959, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкелет — див. худий Словник синонімів Вусика
  2. шкелет — ШКЕЛЕ́Т, а, ч., діал. Скелет. – Де в тебе серце. Федоре? Хлопець ще як шкелет он увесь, а ти вже йому клопоту шукаєш (О. Гончар); * У порівн. На полу, на рядні лежить старенька, худа-худа, як шкелет (Г. Квітка-Основ'яненко); // перен. Словник української мови у 20 томах
  3. шкелет — шкеле́т іменник чоловічого роду скелет діал. Орфографічний словник української мови
  4. шкелет — -а, ч., діал. Скелет. || перен. Виснажена, худа людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкелет — СКЕЛЕ́Т (ШКЕЛЕ́Т розм.) (сукупність кісток організму тварини, людини), КІСТЯ́К. Скелет динозавра; Під його портретом червоніє шматок.. оксамиту, в який вшито шістнадцять турецьких стрілок, знайдених в кістяку запорожця (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  6. шкелет — Шкеле́т, -та м. = кістяк. Сухий, невірний як шкелет. Котл. Ен. VI. 19. Словник української мови Грінченка