1. Словник української мови в 11 томах

шкилювати

ШКИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., кого, з кого, діал. Дражнити кого-небудь, насміхатися з когось.

Замфір шкилював примаря, називаючи його хабарником за те, що пустив у село комісію (Коцюб., І, 1955, 202);

В очах сина, як завше.., смішинки.— Шкилюєш із батька? — насупився старий (Літ. Укр., 4.Х 1962, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкилювати — див. ганьбити; лаяти; насміхатися Словник синонімів Вусика
  2. шкилювати — ШКИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кого, з кого, діал. Дражнити кого-небудь, насміхатися з когось. Замфір шкилював примаря, називаючи його хабарником за те, що пустив у село комісію (М. Коцюбинський); В очах сина, як завше.., смішинки. – Шкилюєш із батька? – насупився старий (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. шкилювати — шкилюва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. шкилювати — -юю, -юєш, недок., перех., кого, з кого, діал. Дражнити кого-небудь, насміхатися з когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкилювати — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. шкилювати — Шкилювати, -люю, -єш гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють. Харьк. г. Словник української мови Грінченка