1. Словник української мови в 11 томах

шклянка

ШКЛЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що скля́нка¹ 1.

Чарки й пляшки, шклянки перетовкла [пані] від сміху, Розхлюпала на скатерть сирівець… (Г.-Арт., Байки.., 1958, 148);

Прозора шклянка кришталева. Вино, червоне і хмільне… (Рильський, І, 1960, 156).

∆ Бу́ря в шкля́нці води́ — велике душевне хвилювання, палкі суперечки, викликані чимсь незначним, дріб’язковим.

Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Л. Укр., V, 1956, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шклянка — ШКЛЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що скля́нка¹ 1. Чарки й пляшки, шклянки перетовкла [пані] від сміху, Розхлюпала на скатерть сирівець... (П. Гулак-Артемовський); Прозора шклянка кришталева. Вино, червоне і хмільне... (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  2. шклянка — шкля́нка іменник жіночого роду посудина розм. Орфографічний словник української мови
  3. шклянка — шкля́нка склянка (м, ср, ст): Прибулий з усміхом вибачається, опісля одним махом перехиляє налиту шклянку горілки (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шклянка — -и, ж., діал. Те саме, що склянка I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шклянка — СКЛЯ́НКА (ШКЛЯ́НКА розм.), СТАКА́Н рідше. Словник синонімів української мови
  6. шклянка — Шклянка, -ки ж. = склянка. Не шклянка, не розіб'юся. Ном. № 3914. Треба налити шклянку води і поставити її на вікні. Грин. II. 316. Випив шклянку вина. Чуб. II. 185. Словник української мови Грінченка