школити

Значення в інших словниках

1. школити — див. ВИШКОЛЮВАТИ; (життям) ВИХОВУВАТИ; (коня) об'їжджати; п! ВЧИТИ. Словник синонімів Караванського
2. школити — ШКО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого. 1. розм. Суворо вчити, виховувати кого-небудь; муштрувати. – Ніколи не була я в школі – згадує Олена Семенівна. – Саме життя школило мене... (з наук. літ.); Це був Макар Онисимович Посмітний. Словник української мови у 20 томах
3. школити — шко́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
4. школити — -лю, -лиш, недок., перех. 1》 розм. Суворо вчити, виховувати; муштрувати. 2》 спец. Привчати до їзди (коня); об'їжджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. школити — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови