1. Словник української мови в 11 томах

шкребтися

ШКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. шкрі́бся, шкребла́ся, ло́ся; недок. Те саме, що скребти́ся.

Легенький стукіт, обережно хтось шкребеться пальцями (Хижняк, Тамара, 1959, 57);

Десь у кутку шкреблась миша (Чорн., Визвол. земля, 1959, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкребтися — [шкреибтис'а] -бус'а, -бес':а, -бец':а, -беимос'а, -беитес'а, -буц':а; мин. шкр'ібс'а, шкреиблас'а; нак. -бис'а, -б'іц':а Орфоепічний словник української мови
  2. шкребтися — ШКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. шкрі́бся, шкребла́ся, ло́ся; недок. Те саме, що скребти́ся. Легенький стукіт, обережно хтось шкребеться пальцями (А. Хижняк); Десь у кутку шкреблась миша (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  3. шкребтися — шкребти́ся дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шкребтися — -буся, -бешся; мин. ч. шкрібся, шкреблася, шкреблося; недок. Те саме, що скребтися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкребтися — СКРЕБТИ́СЯ (ШКРЕБТИ́СЯ) (дряпаючи по чому-небудь або зачіпляючи щось, створювати шум), ШКРЯ́БАТИСЯ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил. — Док.: поскребти́ся (пошкребти́ся), шкрябну́ти, шкрябону́ти підсил. Словник синонімів української мови