1. Словник української мови в 11 томах

шкрьобати

ШКРЬО́БАТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. Іти, ходити (перев. в розбитому, великому взутті), човгаючи.

— Поки що шкрьобатиму в старих [чоботях], доб’ю вже до-краю (Гончар, III, 1959, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкрьобати — див. іти Словник синонімів Вусика
  2. шкрьобати — ШКРЬО́БАТИ, аю, аєш, недок., розм. Іти, ходити (перев. у розбитому, великому взутті), човгаючи. – Поки що шкрьобатиму в старих [чоботях], доб'ю вже до краю (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. шкрьобати — шкрьо́бати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шкрьобати — -аю, -аєш, недок., розм. Іти, ходити (перев. в розбитому, завеликому взутті), човгаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкрьобати — ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ) підсил., ШУ́РКАТИ діал.; ШКРЬО́БАТИ розм (взуттям). — Док. Словник синонімів української мови