шкрябатися
ШКРЯ́БАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Скребти по чому-пебудь, видаючи різкі звуки.
Лежить [собака] під лавою, поки не затихнуть голоси за стіною, потім починав скавуліти, шкрябатись у двері (Мушк., Серце.., 1962, 296);
За дверима хтось стогнав і шкрябався нігтями в скло (Багмут, Щасл. день.., 1951, 33);
Під ліжком шкрябається миша, настирливо й невгамовно (Тулуб, Людолови, II, 1957, 586);
// розм. Те саме, що чу́хатися 1.
Чоловік шкрябається в голову, наче хоче вишкрябати з неї ту подать (Коцюб., І, 1955, 436).
2. розм. Мілко, абияк орати.
Не міг зажити [Порфир] більше як одну-дві шкапини та сякий-такий плужок, яким і шкрябався вічно на своєму бур’януватому полі (Мик., II, 1957, 368).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкрябатися — див. звучати Словник синонімів Вусика
- шкрябатися — ШКРЯ́БАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Скребти по чому-небудь, видаючи різкі звуки. Лежить [собака] під лавою, поки не затихнуть голоси за стіною, потім починає скавуліти, шкрябатись у двері (Ю. Словник української мови у 20 томах
- шкрябатися — шкря́батися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шкрябатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Скребти по чому-небудь, видаючи різкі звуки. || розм. Те саме, що чухатися 1). 2》 розм. Мілко, абияк орати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкрябатися — СКРЕБТИ́СЯ (ШКРЕБТИ́СЯ) (дряпаючи по чому-небудь або зачіпляючи щось, створювати шум), ШКРЯ́БАТИСЯ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил. — Док.: поскребти́ся (пошкребти́ся), шкрябну́ти, шкрябону́ти підсил. Словник синонімів української мови