шкільництво

ШКІЛЬНИ́ЦТВО, а, с. Шкільна справа.

Замість того, щоб використати пільги Йосифа II в галузі шкільництва для піднесення освіти української людності, ..українські викладачі намагалися викладати незрозумілою церковною мовою (Фр., XVI, 1955, 144);

Він педагог-фахівець із вищими студіями, його управительство в цій школі тільки для пізнання шкільництва, його жде інспектура і дальші аванси… (У. Кравч., Вибр., 1958, 381);

Важливу роль відіграли українці в XVIII ст. у розвитку сербського шкільництва (Рад. літ-во, 5, 1971, 80);

Вихованці Колегії та Академії стали організаторами освіти — шкільництва в нашій країні (Наука.., 7, 1967, 24).