шкільний

ШКІЛЬНИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до школи (у 1 , 2 знач.).

Через цілий рік Грицевої шкільної науки їх [гусей] пас малий сусідський хлопчик Лучка (Фр., II, 1950, 60);

Родина Федьковичів належала до дрібномаєтних, а такі родини тільки тим одрізнялись від селянських, що давали своїм дітям певне шкільне виховання (Л. Укр., VIII, 1965, 254);

Він завжди виходив пізніше за мене, бо мати примушувала його спочатку поробити шкільні завдання, а потім гуляти (Сміл., Сашко, 1954, 15);

// Належний школі.

Шкільне приміщення сяяло та дзвеніло (Ільч.. Вибр., 1948, 29);

На шкільному подвір’ї закалатав дзвоник, і гомін став затихати (Жур., Вечір.., 1958, 284);

Нагадую ще раз — не забудьте подбати про наш шкільний музей (Вас., III, 1960, 333);

Цього разу їхній клас працює на шкільному винограднику — підв’язують виноградні кущі (Гончар, Тронка, 1963, 50);

// Признач. для школи, пов’язаний з перебуванням, навчанням у ній.

Ватя познаходила свої шкільні підручники, засіла за книжки (Н.-Лев., IV, 1956, 185);

Од чорної шафи з книжками до шкільної дошки павук снував павутиння (Коцюб., І, 1955, 310);

Дописавши сторінку, хлопчик потягся, закрив зшиток і положив його в свою шкільну торбинку (Вас., І, 1959, 94);

На шкільних партах, виставлених сюди через ремонт приміщення, чималенько жінок (Головко, І, 1957, 345);

На Сергійкові була не по зросту велика, засмальцьована фуфайка, здоровенні солдатські черевики і ще шкільний зім’ятий картузик (Збан., Таємниця.., 1971, 104);

// Пов’язаний з навчальним процесом у школі.

Ніби й пора вставати, бо лекції за шкільними приписами починаються о восьмій (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 95);

Дуже важливо роз’яснити значення відпочинку під час шкільних перерв (Метод, викл. анат.., 1956, 216);

// Який працює в школі.

Шкільний учитель; Шкільний сторож;

// Який навчається в школі.

Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш (Л. Укр., III, 1952, 687);

Ідучи додому з іспитів, довго мовчав [Захар], відстаючи від шкільних друзів (Ле, Право.., 1957, 16);

"Гарт" і свою масову роботу веде переважно в робітничих клубах, в партклубах, серед шкільної молоді (Еллан, II, 1958, 143);

// Признач. для виконання в школі (про художній твір).

Старовинними видами сценічного мистецтва, що послужили основою для виникнення українського професіонального театру, є: видовища скоморохів.., ляльковий театр вертеп, ..шкільна драма (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 57);

Драматургія першої половини XIX ст. порівняно з шкільними п’єсами і вертепним театром була вже якісно вищим кроком на шляху до реалізму (Рад. літ-во, 1, 1963, 107);

Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, е усякому разі не силабо-тонічними в уживаному розумінні слова розмірами. Правда, ці розміри беруть свій початок не так у шкільній поетиці, як у народних піснях (Рильський, IX, 1962, 112).

∆ Шкільна гігієна — розділ медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванню дітей шкільного віку.

Шкільна гігієна є наукою, що розвивається на основі фізіології і насамперед вчення великого російського фізіолога 1. П. Лавлова про вищу нервову діяльність (Шк. гігієна, 1954, 3).

∆ Із (зі) шкільно́ї ла́ви див. ла́ва¹;

На шкільні́й ла́ві див. ла́ва¹.

2. Власт. школяреві, його віку.

Шкільна звичка; Шкільні погляди;

// Від початку навчання в школі до його закінчення.

У шкільному, зокрема підлітковому віці в людини починає складатися ідеал, уявлення про найкращі якості людської особистості, про високомо ральну поведінку (Літ. Укр., 16.XII 1969, 3);

Усім [радянським] дітям, що досягли шкільного віку, гарантована можливість учитися (Ком. Укр., 5, 1966, 21).