1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шкільний

шкільни́й

-а, -е.

1》 Стос. до школи (у 1, 2 знач.).

|| Належний школі.

|| Признач. для школи, пов'язаний з перебуванням, навчанням у ній.

|| Пов'язаний з навчальним процесом у школі.

|| Який працює в школі. Шкільний учитель. Шкільний сторож.

|| Який навчається в школі.

|| Признач. для виконання в школі (про художній твір).

Шкільна гігієна — розділ медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванню дітей шкільного віку.

2》 Власт. школяреві, його віку.

|| Від початку навчання в школі до його закінчення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкільний — Шкільна рада: окружний відділ шкіл у освітній системі Галичини за австрійської влади [I] Словник з творів Івана Франка
  2. шкільний — (рік) навчальний; (вік) юнацький; жм. школярський. Словник синонімів Караванського
  3. шкільний — [шк'іл'ний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. шкільний — ШКІЛЬНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до школи (у 1, 2 знач.). Через цілий рік Грицевої шкільної науки їх [гусей] пас малий сусідський хлопчик Лучка (І. Словник української мови у 20 томах
  5. шкільний — шкільни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  6. шкільний — зі шкільно́ї па́рти. З часів навчання в школі; з дитячих або юнацьких років. — Здається, тепер йому (Данилові) спішити додому, як на пожежу, та, либонь, сьогодні в якісь інші ноги впрігся, ніж завжди... Фразеологічний словник української мови
  7. шкільний — Шкі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шкільний — ШКІЛЬНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до школи (у 1 , 2 знач.). Через цілий рік Грицевої шкільної науки їх [гусей] пас малий сусідський хлопчик Лучка (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. шкільний — Шкільний, -а, -е Школьный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125. Словник української мови Грінченка