шкільний

ШКІЛЬНИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до школи (у 1, 2 знач.).

Через цілий рік Грицевої шкільної науки їх [гусей] пас малий сусідський хлопчик Лучка (І. Франко);

Родина Федьковичів належала до дрібномаєтних, а такі родини тільки тим одрізнялись від селянських, що давали своїм дітям певне шкільне виховання (Леся Українка);

Він завжди виходив пізніше за мене, бо мати примушувала його спочатку поробити шкільні завдання, а потім гуляти (Л. Смілянський);

// Належний школі.

Шкільне приміщення сяяло та дзвеніло (О. Ільченко);

На шкільному подвір'ї закалатав дзвоник, і гомін став затихати (С. Журахович);

Нагадую ще раз – не забудьте подбати про наш шкільний музей (С. Васильченко);

Цього разу їхній клас працює на шкільному винограднику – підв'язують виноградні кущі (О. Гончар);

// Признач. для школи, пов'язаний із перебуванням, навчанням у ній.

Ватя познаходила свої шкільні підручники, засіла за книжки (І. Нечуй-Левицький);

Од чорної шафи з книжками до шкільної дошки павук снував павутиння (М. Коцюбинський);

Дописавши сторінку, хлопчик потягся, закрив зшиток і положив його в свою шкільну торбинку (С. Васильченко);

На шкільних партах, виставлених сюди через ремонт приміщення, чималенько жінок (А. Головко);

На Сергійкові була не по зросту велика, засмальцьована фуфайка, здоровенні солдатські черевики і ще шкільний зім'ятий картузик (Ю. Збанацький);

// Пов'язаний із навчальним процесом у школі.

Ніби й пора вставати, бо лекції за шкільними приписами починаються о восьмій (Д. Бедзик);

Дуже важливо роз'яснити значення відпочинку під час шкільних перерв (з навч. літ.);

// Який працює в школі.

Шкільний учитель; Шкільний сторож;

// Який навчається в школі.

Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш (Леся Українка);

Ідучи додому з іспитів, довго мовчав [Захар], відстаючи від шкільних друзів (Іван Ле);

“Гарт” і свою масову роботу веде переважно в робітничих клубах, в партклубах, серед шкільної молоді (В. Еллан-Блакитний);

// Признач. для виконання в школі (про художній твір).

Старовинними видами сценічного мистецтва, що послужили основою для виникнення українського професіонального театру, є: видовища скоморохів.., ляльковий театр вертеп, .. шкільна драма (з наук. літ.);

Драматургія першої половини XIX ст., порівняно зі шкільними п'єсами і вертепним театром, була вже якісно вищим кроком на шляху до реалізму (з наук. літ.);

Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силабо-тонічними, в уживаному розумінні слова, розмірами. Правда, ці розміри беруть свій початок не так у шкільній поетиці, як у народних піснях (М. Рильський).

2. Власт. школяреві, його віку.

Шкільна звичка; Шкільні погляди;

// Від початку навчання в школі до його закінчення.

У шкільному, зокрема підлітковому, віці в людини починає складатися ідеал, уявлення про найкращі якості людської особистості, про високомо ральну поведінку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкільний — Шкільна рада: окружний відділ шкіл у освітній системі Галичини за австрійської влади [I] Словник з творів Івана Франка
  2. шкільний — (рік) навчальний; (вік) юнацький; жм. школярський. Словник синонімів Караванського
  3. шкільний — [шк'іл'ний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. шкільний — шкільни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  5. шкільний — -а, -е. 1》 Стос. до школи (у 1, 2 знач.). || Належний школі. || Признач. для школи, пов'язаний з перебуванням, навчанням у ній. || Пов'язаний з навчальним процесом у школі. || Який працює в школі. Шкільний учитель. Шкільний сторож. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шкільний — зі шкільно́ї па́рти. З часів навчання в школі; з дитячих або юнацьких років. — Здається, тепер йому (Данилові) спішити додому, як на пожежу, та, либонь, сьогодні в якісь інші ноги впрігся, ніж завжди... Фразеологічний словник української мови
  7. шкільний — Шкі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шкільний — ШКІЛЬНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до школи (у 1 , 2 знач.). Через цілий рік Грицевої шкільної науки їх [гусей] пас малий сусідський хлопчик Лучка (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. шкільний — Шкільний, -а, -е Школьный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125. Словник української мови Грінченка