шкіц
ШКІЦ, а, ч. Те саме, що ескі́з.
На додаток коротенький історичний шкіц (Фр., XV], 1955, 29);
3 перекладом не квапся. Пробуй своїх сил в оригінальних шкіцах (Кол., Терен.., 1959, 250);
Розвиток української прози в 20-х роках — особливо в перші пожовтневі роки, за невеличкими винятками, обмежувався "мікрожанрами" — начерком, етюдом, шкіцом, новелою тощо (Вітч., 9, 1971, 179).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me