1. Словник української мови в 11 томах

шляхтянин

ШЛЯХТЯ́НИН, а, ч., рідко. Те саме, що шля́хтич.

Скільки тих сварок було серед шляхтян..! (Міпк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шляхтянин — ШЛЯХТЯ́НИН, а, ч., рідко. Те саме, що шля́хтич. Скільки тих сварок було серед шляхтян..! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах
  2. шляхтянин — шляхтя́нин іменник чоловічого роду, істота шляхтич рідко Орфографічний словник української мови
  3. шляхтянин — -а, ч., рідко. Те саме, що шляхтич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шляхтянин — ДВОРЯНИ́Н (особа, що належить до дворянства), ШЛЯ́ХТИЧ, ШЛЯХТЯ́НИН рідше. Смерть не розбирає чина, а бере селянина і дворянина (прислів'я); — Я, бачите, не з міщан. Я дворянин, шляхтич, як нас тут звуть (І. Словник синонімів української мови