шолудивник
ШОЛУДИ́ВНИК, а, ч. Багаторічна трав’яниста отруйна рослина родини ранникових з яскравим цвітінням, що використовується в народній медицині як сечогінний і протипаразитний засіб.
Поступово в руках у Вадика зібрався чималий букет. Була вже тут і герань лугова, і стрілиця.., і шолудивник з дрібненьким листям, півники і їжача голівка та ще багато різних квітів і стеблин (Збан., Таємниця.., 1971, 439);
Переливаються барви квіток лабазника, дивини фіолетової, піщанки, шолудивника веселого, що дістав свою назву за яскраві пурпурові або часом білуваті квітки, які виглядають з волохатого головчастого суцвіття (По заповідних місцях.., 1960, 38).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шолудивник — ШОЛУДИ́ВНИК, а, ч. Багаторічна трав'яниста отруйна рослина родини ранникових із яскравим цвітінням, що використовується в народній медицині як сечогінний і протипаразитний засіб. Поступово в руках у Вадика зібрався чималий букет. Словник української мови у 20 томах
- шолудивник — шолуди́вник іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- шолудивник — -а, ч., бот. Багаторічна трав'яниста отруйна рослина родини ранникових з яскравим цвітінням, що використовується в народній медицині як сечогінний і протипаразитний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шолудивник — Шолудивник, -ка м. раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. І. 131. Словник української мови Грінченка