1. Словник української мови в 11 томах

шоферування

ШОФЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шоферува́ти.

— Кинув би шоферування та ставав до комбайна (Цюпа, Краяни, 1971, 330);

— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (Кучер, Трудна любов, 1960, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шоферування — ШОФЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шоферува́ти. – Кинув би шоферування та ставав до комбайна (І. Цюпа); – Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  2. шоферування — шоферува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шоферування — -я, с. Дія за знач. шоферувати. Великий тлумачний словник сучасної мови