шоферів
ШОФЕ́РІВ, рова, рове. Прикм. до шофер; належний шоферові.
Машину їхню розбило, шоферову дворічну дитину тяжко поранило осколком на руках у матері (Гончар, IV, 1960, 43);
Він мимоволі доторкнувся рукою до шоферового плеча, і той, з практики знаючи, що означає цей рух, зменшив газ (Збан., Таємниця.., 1971, 331).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шоферів — ШОФЕ́РІВ, рова, рове. Прикм. до шофе́р; належний шоферові. Машину їхню розбило, шоферову дворічну дитину тяжко поранило осколком на руках у матері (О. Гончар); Він мимоволі доторкнувся рукою до шоферового плеча, і той, з практики знаючи, що означає цей рух, зменшив газ (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- шоферів — шофе́рів прикметник Орфографічний словник української мови
- шоферів — -рова, -рове. Прикм. до шофер. || Належний шоферові. Великий тлумачний словник сучасної мови