1. Словник української мови в 11 томах

шпарочка

ШПА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шпа́рка.

Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше, пробиває шпарочку вузеньку, подає до побратима голос (Л. Укр., І, 1951, 390);

У шпарочку паркана видно тоді було: в дворі машини всякі, сад, підстрижені дерева (Головко, II, 1957, 79);

Під склом у великій рамці — фотографії. Хтось їх туди вставляв ще давно, мабуть: всі шпарочки між рамкою і склом пилом забиті (Дор., Не повтори.., 1968, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпарочка — див. шпарка; щілина Словник синонімів Вусика
  2. шпарочка — ШПА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шпа́рка. Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше, пробиває шпарочку вузеньку, подає до побратима голос (Леся Українка); У шпарочку паркана видно тоді було: в дворі машини всякі, сад... Словник української мови у 20 томах
  3. шпарочка — шпа́рочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шпарочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до шпарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпарочка — Шпарочка, -ки ж. ум. отъ шпара. Словник української мови Грінченка