1. Словник української мови в 11 томах

шпарування

ШПАРУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. шпарува́ти.

Дівчата обстругували стіни,— які з долу, які з кобилиць угорі. Одна місила посеред хати, просто на підлозі, глину з кізяком на шпарування (Головко, II, 1957, 98).

2. Глина, якою замазані щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівель.

Ще й не вечір — а вже й шпарування висохло; тільки побілити… (Мирний, III, 1954, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпарування — ШПАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. шпарува́ти. Дівчата обстругували стіни, – які з долу, які з кобилиць угорі. Одна місила посеред хати, просто на підлозі, глину з кізяком на шпарування (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  2. шпарування — шпарува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шпарування — -я, с. 1》 Дія за знач. шпарувати. 2》 Глина, якою замазано щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпарування — Шпарува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шпарування — Те саме, що й затирка. Архітектура і монументальне мистецтво
  6. шпарування — Шпарува́ння, -ня с. 1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной. 2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. Вже шпарування висхло, тільки побілити. Мир. Пов. II. 79. Словник української мови Грінченка