штанина

ШТАНИ́НА, и, ж., розм. Частина штанів, яка надягається па одну ногу; холоша.

Завивав пронизливий вітер, лягав на посинілі стегна, влітав і вилітав у дірки Василевої штанини (Епік, Тв., 1958, 363);

От він злазити почав. Сповз на стовбурину… Враз собака загарчав І вхопив штанину (Бойко, Билиці.., 1958, 5);

Гурт молоді з відрами й ганчірками в руках мив, вишкрібував підлогу. Хлопці були схожі на цибатих чорногузів — високо закачані штанини, голі ноги в калошах (Ю. Бедзик Альма матер, 1964, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штанина — див. ХОЛОША. Словник синонімів Караванського
  2. штанина — Колоша, холоша, штанка (діал.) Словник синонімів Вусика
  3. штанина — ШТАНИ́НА, и, ж., розм. Частина штанів, яка надягається на одну ногу; холоша. Завивав пронизливий вітер, лягав на посинілі стегна, влітав і вилітав у дірки Василевої штанини (Г. Епік); От він злазити почав. Сповз на стовбурину... Словник української мови у 20 томах
  4. штанина — штани́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. штанина — -и, ж., розм. Частина штанів, яка надягається на одну ногу; холоша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. штанина — ХОЛО́ША (частина штанів, яка надягається на одну ногу), ШТАНИ́НА розм., ШТА́НКА розм., НОГАВИ́ЦЯ діал. Невідомо звідки, уже під дощем, придибав сюди і дід Остап, — у сіряці з підкатаними холошами (А. Головко); От він злазити почав, Сповз на стовбурину... Словник синонімів української мови
  7. штанина — Штанина, -ни ж. Одна калоша брюкъ. Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину. н. п. Словник української мови Грінченка