1. Словник української мови в 11 томах

штани

ШТАНИ́, ів, мн.

1. Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги.

Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (Коцюб., II, 1955, 306);

Платон був одягнений в сині штани-кльош і матроську сорочку з білосніжним коміром (Збан., Таємниця.., 1971, 421);

*Образно. — Отож, громадяни європейці,— раптом звертається подоляк до уявної громади європейців,— отож! Не для того ми вас визволяли, щоб ви замість старих фашистів та понаставляли нових, у демократичних штанях! (Гончар, III, 1959, 206);

// перен., розм. Особа чоловічої статі.

[Степан:] Що ти глузуєш? Що ти з мене дурника робиш? [Прокіп:] Чому, ти сам сказав, що тепер спідниця штанам ходу не дає. Тому й кричу — геть бабів (Кори., II, 1955, 90).

∆ Без штані́в хо́дить (ходи́в, бі́гає, бі́гав) — про дуже маленького хлопчика;

В одни́х штана́х — нічого но маючи, без нічого.

— А чого ж, палац таки можна спалити,— заступалися деякі дядьки за Левка. — Хай не муляє очі. Тоді й Ананас, як миленький, в одних штанах вискочить з села (Стельмах, І, 1962, 614);

Залиши́тися без штані́в — опинитися зовсім без засобів існування; розоритися;

Протира́ти (проте́рти) штани́ див. протира́ти;

Труси́ти штана́ми (штаньми́) — боятися чого-небудь; тремтіти.

— А що там таке, Іване Івановичу? — з благанням дивлюся на Горобця. — Штаньми трусиш? (Збан., Малин, дзвін, 1958, 11).

2. мисл. Шерсть, пір’я на зовнішньому боці ніг у тварини, які відрізняються від іншого покриву.

Витяг [орел] назад коротку лапу в штанях з пір’я і розправив могутні крила (Донч., IV, 1957, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штани — (одяг на ноги) панталони, (широкі) шаровари, (з грубого полотна) холоші, заст. (з полотна) порти, діал.: гачі, ногавиці, ногавки. Словник синонімів Полюги
  2. штани — У яких випадках уживають іменник штани, а в яких – брюки? Слово штани в українській мові – давнє. Його засвідчують прислів’я, приказки, пісні: “Один усе закладався та й без штанів зостався”, “Невісточка сорочку полатає, а зять штани здере”, “Дожилися... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. штани — р. пантал|ь|они, (вузькі) райтузи, (широкі) шаравари, (що обтягають литки) галіфе, (до колін) шорти, (суконні) ногавиці, д. холошні, (з доморобного полотна) ногавки; штанці, штанята. Словник синонімів Караванського
  4. штани — Штаненята, штанці, штанчата, штанята Словник синонімів Вусика
  5. штани — ШТАНИ́, ів, мн. 1. Одяг, який має дві холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (М. Словник української мови у 20 томах
  6. штани — штани́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  7. штани — штани́ штани|| = бікси ◊ накла́сти повні штани́ → накласти ◊ накопати в штани́ → накопати ◊ припасува́ти до штанів сильно вдарити долонею по сідницях (ст)|| = пацнути ◊ фасува́ти в штани́ → фасувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. штани — Штани мої сині, дома двоє в скрині, так скинь мої, коли в тебе є свої. Не одягай чужих речей, якщо маєш свої. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. штани — -ів, мн. 1》 Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. || перен., розм. Особа чоловічої статі. 2》 мисл. Шерсть, пір'я на зовнішньому боці ніг у тварини, які відрізняються від іншого покриву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. штани — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. Фразеологічний словник української мови
  11. штани — ШТАНИ́ (рід одягу), ПАНТАЛО́НИ заст., ГА́ЧІ діал., НОГА́ВКИ діал., НОГАВИ́ЦІ діал.; БРЮ́КИ (перев. щодо жіночого одягу); ШТАНЦІ́, ШТАНЕНЯ́ТА розм., ШТАНЧА́ТА розм., ШТАНЯ́ТА розм. Словник синонімів української мови
  12. штани — Штани́, -ні́в, -на́м, -на́ми, в -на́х і в -нях Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. штани — Штани, -нів м. Панталоны, брюки, шаровары. Чуб. VII. 416. Здається і пан, а штанів нема. Ном. № 1181. штани до паска — застегиваются на пуговицу, штани до очкурні́ — держатся на очкурі́ (веревочка или ремешокъ)... Словник української мови Грінченка