1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

штани

У яких випадках уживають іменник штани, а в яких – брюки?

Слово штани в українській мові – давнє. Його засвідчують прислів’я, приказки, пісні: “Один усе закладався та й без штанів зостався”, “Невісточка сорочку полатає, а зять штани здере”, “Дожилися: штани одні, а сорочок ще менше”. Загальновідомими є фразеологізми протирати штани, залишатися в самих штанях. Це слово обов’язкове в описах чоловічого національного одягу, воно широко побутує в нашій художній літературі. Скажімо, Олесь Гончар узагалі не вдавався до іменника брюки, тільки – штани. Всі українські словники фіксують слово штани як основну видову назву відповідної реалії, порівняймо родові найменування: шаровари, галіфе, рейтузи, джинси.

Лексема брюки прийшла в нашу мову через російську й усталилася у сферах швейної промисловості, торгівлі, реклами. “Майстерня приймає також замовлення на виготовлення чоловічих та жіночих брюк” (з оголошення). Підтримується це слововживання термінологізованими сполученнями брючний костюм, брючний цех, хоч замість них можна ( й треба!) запропонувати варіанти типу жіночий костюм-штани, цех для виготовлення штанів.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штани — (одяг на ноги) панталони, (широкі) шаровари, (з грубого полотна) холоші, заст. (з полотна) порти, діал.: гачі, ногавиці, ногавки. Словник синонімів Полюги
  2. штани — р. пантал|ь|они, (вузькі) райтузи, (широкі) шаравари, (що обтягають литки) галіфе, (до колін) шорти, (суконні) ногавиці, д. холошні, (з доморобного полотна) ногавки; штанці, штанята. Словник синонімів Караванського
  3. штани — Штаненята, штанці, штанчата, штанята Словник синонімів Вусика
  4. штани — ШТАНИ́, ів, мн. 1. Одяг, який має дві холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (М. Словник української мови у 20 томах
  5. штани — штани́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  6. штани — штани́ штани|| = бікси ◊ накла́сти повні штани́ → накласти ◊ накопати в штани́ → накопати ◊ припасува́ти до штанів сильно вдарити долонею по сідницях (ст)|| = пацнути ◊ фасува́ти в штани́ → фасувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. штани — Штани мої сині, дома двоє в скрині, так скинь мої, коли в тебе є свої. Не одягай чужих речей, якщо маєш свої. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. штани — -ів, мн. 1》 Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. || перен., розм. Особа чоловічої статі. 2》 мисл. Шерсть, пір'я на зовнішньому боці ніг у тварини, які відрізняються від іншого покриву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. штани — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. Фразеологічний словник української мови
  10. штани — ШТАНИ́ (рід одягу), ПАНТАЛО́НИ заст., ГА́ЧІ діал., НОГА́ВКИ діал., НОГАВИ́ЦІ діал.; БРЮ́КИ (перев. щодо жіночого одягу); ШТАНЦІ́, ШТАНЕНЯ́ТА розм., ШТАНЧА́ТА розм., ШТАНЯ́ТА розм. Словник синонімів української мови
  11. штани — Штани́, -ні́в, -на́м, -на́ми, в -на́х і в -нях Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. штани — ШТАНИ́, ів, мн. 1. Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. штани — Штани, -нів м. Панталоны, брюки, шаровары. Чуб. VII. 416. Здається і пан, а штанів нема. Ном. № 1181. штани до паска — застегиваются на пуговицу, штани до очкурні́ — держатся на очкурі́ (веревочка или ремешокъ)... Словник української мови Грінченка