1. Фразеологічний словник української мови

штани

без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. (Глушак:) Худякова я знав, коли ти ще без штанців під стіл бігав (О. Довженко).

полата́ти штани́ (жупа́н, капта́н і т. ін.) кому. 1. Сильно побити кого-небудь. — Чуєш, корчмарю, опришки чекають. Як маєш гроші, то давай сюди, бо відберуть та ще й кафтан тобі полатають (Казки Буковини..). 2. Покусати кого-небудь (про собак). Повертався парубок від дівки пізно, собаки напали і штани полатали (З усн. мови).

протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. Довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу). Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко); Всю війну я провів у Казахстані.., мамаша мала втіху, що я з бронею в кишені просиджую штани в заводській лабораторії (Н. Рибак).

як (мов, на́че і т. ін.) (той) реп’я́х (до кожу́ха (до штані́в, у соба́чий хвіст і т. ін.)), зі сл. пристава́ти, чіпля́тися, ли́пнути і т. ін., жарт. Настирливо, уїдливо, настійно. Гмиря аж скипів.— І чого ти до мене причепивсь як реп’ях! (А. Головко); — Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп’ях (М. Кропивницький); Роями цілими вони глотилися (товпилися) по селу, швендяли по полю, по хатах. До каждого (кожного) ґазди приставали, мов реп’яхи до кожуха (І. Франко); Пізніше, правда, вже не покрикував (інженер), зате чіплявся, як реп’ях до штанів (М. Ю. Тарновський); От, думай собі, причепився (Квасоля) як реп’ях дурноголовий (О. Донченко); — Не кажи так, Федю… Який він мені жених? Чіпляється, мов реп’ях, Доброго слова не слухає, а плюнути межи очі не насмію (С. Добровольський); — Ет,— втомлено махнув рукою Терентій.— Вчепився в дурне слово, наче реп’ях у собачий хвіст (М. Стельмах). мов реп’я́х кожу́ха. (Дід Семко:) Для тебе зняв би і сорочку з себе, Аби ото послухався. Так ні! Тримався місця, мов реп’ях кожуха (О. Підсуха).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штани — (одяг на ноги) панталони, (широкі) шаровари, (з грубого полотна) холоші, заст. (з полотна) порти, діал.: гачі, ногавиці, ногавки. Словник синонімів Полюги
  2. штани — У яких випадках уживають іменник штани, а в яких – брюки? Слово штани в українській мові – давнє. Його засвідчують прислів’я, приказки, пісні: “Один усе закладався та й без штанів зостався”, “Невісточка сорочку полатає, а зять штани здере”, “Дожилися... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. штани — р. пантал|ь|они, (вузькі) райтузи, (широкі) шаравари, (що обтягають литки) галіфе, (до колін) шорти, (суконні) ногавиці, д. холошні, (з доморобного полотна) ногавки; штанці, штанята. Словник синонімів Караванського
  4. штани — Штаненята, штанці, штанчата, штанята Словник синонімів Вусика
  5. штани — ШТАНИ́, ів, мн. 1. Одяг, який має дві холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (М. Словник української мови у 20 томах
  6. штани — штани́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  7. штани — штани́ штани|| = бікси ◊ накла́сти повні штани́ → накласти ◊ накопати в штани́ → накопати ◊ припасува́ти до штанів сильно вдарити долонею по сідницях (ст)|| = пацнути ◊ фасува́ти в штани́ → фасувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. штани — Штани мої сині, дома двоє в скрині, так скинь мої, коли в тебе є свої. Не одягай чужих речей, якщо маєш свої. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. штани — -ів, мн. 1》 Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. || перен., розм. Особа чоловічої статі. 2》 мисл. Шерсть, пір'я на зовнішньому боці ніг у тварини, які відрізняються від іншого покриву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. штани — ШТАНИ́ (рід одягу), ПАНТАЛО́НИ заст., ГА́ЧІ діал., НОГА́ВКИ діал., НОГАВИ́ЦІ діал.; БРЮ́КИ (перев. щодо жіночого одягу); ШТАНЦІ́, ШТАНЕНЯ́ТА розм., ШТАНЧА́ТА розм., ШТАНЯ́ТА розм. Словник синонімів української мови
  11. штани — Штани́, -ні́в, -на́м, -на́ми, в -на́х і в -нях Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. штани — ШТАНИ́, ів, мн. 1. Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. штани — Штани, -нів м. Панталоны, брюки, шаровары. Чуб. VII. 416. Здається і пан, а штанів нема. Ном. № 1181. штани до паска — застегиваются на пуговицу, штани до очкурні́ — держатся на очкурі́ (веревочка или ремешокъ)... Словник української мови Грінченка