1. Словник української мови в 11 томах

штучник

ШТУ́ЧНИК, а, ч., спец. Робітник, якому доручають самостійно виконувати всі операції при виготовленні якої-небудь речі, або той, що виготовляє несерійні вироби.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штучник — ШТУ́ЧНИК, а, ч., спец. Робітник, якому доручають самостійно виконувати всі операції при виготовленні якої-небудь речі, або той, що виготовляє несерійні вироби. Словник української мови у 20 томах
  2. штучник — шту́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови