штучний
ШТУ́ЧНИЙ¹, а, е. Який є окремим предметом, штукою ( див. шту́ка¹ 1); якого не важать і не відміряють.
Крім чайних і кофейних сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 89);
Надходять кекси в продаж штучними (вагою від 75 до 300 г) і ваговими (вагою від 1 до 3 кг) (Укр. страви, 1957, 343);
Штучні товари; Штучний хліб;
// Признач. для торгівлі товарами, яких не важать.
Штучний відділ у крамниці.
ШТУ́ЧНИЙ², а, е.
1. Зробл. рукою людини.
Альтанка, куди прийшли князь із княжною, стояла на штучному острові, що його спорудили ще за часів старого князя Каліновського кріпаки (Гжицький, Опришки, 1962, 34);
— Щойно побачите,— промовляв черговий лікар далі,— що камфора, грілки, кисень і все інше діють недостатньо, зараз же викликайте Вадима Григоровича й просіть у Марії Степанівни штучну плазму й кров для переливання (Шовк., Людина.., 1962, 97);
// Схожий на справжній (про речі).
Появився нараз, не знати відки, якийсь старий, лисий кавалер, з штучними зубами і перукою (Фр., VIII, 1952, 233);
Були це якісь старомодні шпильки та гребені, переношені рукавички, .. пом’яті штучні квіти (Кобр., Вибр., 1954, 73);
Підносилась на нові виробничі рубежі хімія. В людське життя входили з нею досі майже не знані синтетичні матеріали: штучне, майже з нічого добуте волокно.., штучне хутро, штучна шкіра, зрештою, штучні, синтетичні алмази (Коз., Листи.., 1967, 125);
Воскована підлога, хороші меблі — все те купалося в тій заливі штучного світла і чулося тут немов у себе дома (Фр., І, 1955, 318);
О сонечко! давай нам більш на землю Проміння, бо земля тепла вже хоче; А наші всякі штучнії проміння Палаци хай освічують холодні (Сам., І, 1958, 120);
Працівники фізико-технічного інституту Академії наук УРСР провели вперше в Радянському Союзі дослідження по штучному розщепленню атома (Цюпа, Україна.., 1960, 112);
// Подібний до природного (про явища, процеси і т. ін.).
Василько знає, де на сортодільниці випробовується червона болгарська кукурудза, звідти він і візьме пилок для штучного запилення (Вол., Дні.., 1958, 153);
Скільки безсонних ночей провів він біля інкубатора, доки вивів штучним способом перших страусят ему… (Гончар, Таврія, 1952, 271).
◊ Шту́чне ди́хання див. ди́хання;
Шту́чний до́бі́р див. до́бі́р;
Шту́чний кара́куль див. кара́куль;
Шту́чний супу́тник див. супу́тник;
Шту́чний хо́лод див. хо́лод.
2. Надуманий, вигаданий, несправжній.
Не придатні до життя, хворобливі, штучні, надумані форми, зробивши своє, гинуть (Еллан, II, 1958, 72);
Зустрітись із народом — це значить викинути все штучне з свого серця і заговорити мовою приступною, як може говорити тільки людина дозріла (Тич., III, 1957, 71);
Буржуазні націоналісти .. засмічували нашу прекрасну мову штучними, незграбно вигаданими словами (Рильський, III, 1956, 63);
Вірші мимоволі диктували штучний, неприродний ритм, групувались у фрази, шикувались у тиради, тягли на фальшиву патетику, сценічний трафарет (Дмит., Наречена, 1959, 125);
Українська радянська література правдиво відобразила визвольний похід Червоної Армії і возз’єднання раніше поділених штучними кордонами українських і білоруських земель (Іст. укр. літ., II, 1956, 188);
// Позбавлений простоти, природності.
Дивно почувала вона себе: її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти, і водночас не хотілось, щоб Каргат замовк (Шовк., Інженери, 1956, 116);
Як і в усіх людях, Клим і в Алині хотів би знайти що-небудь штучне, видумане (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 110);
Всі тріскучі й ніжні слова, звернені до мене, здавалися мені тепер штучними й надуманими (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 177);
Запропонований авторами поділ коркової речовини надниркових залоз на три, чотири та п’ять шарів, різних за своїм фізіологічним значенням, цілком штучний і не відповідає дійсності (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 82);
// Притворний, роблений, нещирий.
— Кахи-кахи! — скрипів Каленик. Незабаром той штучний кашель переходив у справжній і виповняв хату невпинним бухиканням, з свистом і затягуванням (Коцюб., II, 1955, 200);
На обличчі перш усього кидались в очі білі, рівні зуби і штучна усмішка (Л. Укр., III, 1952, 601);
Прядка так і стояла не винесена з хати. Марія немов зраділа їй, швидко підійшла до неї, покрутила і з сміхом негарним, штучним оглянулась на чоловіка.— А я думала, що ти вже й прядку мою викинув (Головко, II, 1957, 151).
3. розм. Гарно, із смаком зроблений; красивий, вишуканий.
Так ось коли побачив співака! Яка мальована та штучна птиця! (Греб., І, 1957, 78);
Ожила Моя сердешна молодиця! І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Шевч., II, 1953, 107);
Персні й намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини… Все те так і сяло та грало (Мирний, III, 1954, 257);
Стоять [сестри] поруч: на старшій сукня штучна, ясної барви, старанно дібрана до лиця (Л. Укр., III, 1952, 499);
Ридваном штучним Проїздила [гетьманівна] з-за Дніпра у Київ Із полковником (Мисик, Біля криниці, 1967, 206).
Значення в інших словниках
- штучний — Шту́чний: — тут: мистецький [45] Словник з творів Івана Франка
- штучний — (який вражає своєю неприродністю) ненатуральний, неприродний, (у вигляді підробки) фальшивий, несправжній, сурогатний, (про поведінку) театральний, надуманий, позерський. Словник синонімів Полюги
- штучний — Шту́чний. Мистецький, гарний, звабливий. Пішла і нута без слів, забреніла тихесенько та гармонійно, немов особливо штучна Еолева арфа (Галіп, 48) // пол. sztuczny — 1) штучний, 2) заст. мистецький, вправний, гарний. Українська літературна мова на Буковині
- штучний — (товар) поштучний, роздрібний; (квіт) рукотворний, неприродний, ненатуральний, несправжній, (шовк) синтетичний, неґ. підроблений; (сміх) нещирий, роблений, силуваний, вимушений, (кашель — ще) удаваний, фалшивий; (- слова) надуманий, вигаданий... Словник синонімів Караванського
- штучний — див. фальшивий Словник синонімів Вусика
- штучний — ШТУ́ЧНИЙ¹, а, е. Який є окремим предметом, штукою (див. шту́ка¹ 1); якого не важать і не відміряють. Крім чайних і кавових сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- штучний — шту́чний 1 прикметник який рахують на штуки шту́чний 2 прикметник виготовлений людиною; несправжній; вишуканий Орфографічний словник української мови
- штучний — I -а, -е. Який є окремим предметом, штукою (див. штука I 1)); якого не важать і не відміряють. Штучні товари. || Признач. для торгівлі товарами, яких не важать. Штучний відділ у крамниці. II -а, -е. 1》 Зробл. рукою людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штучний — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
- штучний — Шту́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- штучний — Штучний, -а, -е 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. Левиц. І. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. Шевч. 528. 3) Искусственный. Словник української мови Грінченка