1. Великий тлумачний словник сучасної мови

штучний

шту́чний

I -а, -е.

Який є окремим предметом, штукою (див. штука I 1)); якого не важать і не відміряють. Штучні товари.

|| Признач. для торгівлі товарами, яких не важать. Штучний відділ у крамниці.

II -а, -е.

1》 Зробл. рукою людини.

|| Схожий на справжній (про речі).

|| Подібний до природного (про явища, процеси і т. ін.).

Штучна нирка — апарат для виведення з організму токсичних продуктів обміну і екзогенних отрут, а також для регуляції електролітно-водного балансу і кислотно-лужної рівноваги за допомогою діалізу і ультрафільтрації крові.

Штучне дихання — переміжна або неперервна заміна повітря в легенях штучними методами при зупинці або недостатності природної вентиляції.

Штучне серце — апарат для повної заміни на певний час насосної функції серця.

Штучне харчування — харчування шляхом позаорального введення в організм поживних речовин.

Штучний інтелект — умовне позначення кібернетичних систем, що моделюють деякі аспекти інтелектуальної діяльності людини.

2》 Надуманий, вигаданий, несправжній.

|| Позбавлений простоти, природності.

|| Удаваний, роблений, нещирий.

3》 розм. Гарно, зі смаком зроблений; красивий, вишуканий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штучний — Шту́чний: — тут: мистецький [45] Словник з творів Івана Франка
  2. штучний — (який вражає своєю неприродністю) ненатуральний, неприродний, (у вигляді підробки) фальшивий, несправжній, сурогатний, (про поведінку) театральний, надуманий, позерський. Словник синонімів Полюги
  3. штучний — Шту́чний. Мистецький, гарний, звабливий. Пішла і нута без слів, забреніла тихесенько та гармонійно, немов особливо штучна Еолева арфа (Галіп, 48) // пол. sztuczny — 1) штучний, 2) заст. мистецький, вправний, гарний. Українська літературна мова на Буковині
  4. штучний — (товар) поштучний, роздрібний; (квіт) рукотворний, неприродний, ненатуральний, несправжній, (шовк) синтетичний, неґ. підроблений; (сміх) нещирий, роблений, силуваний, вимушений, (кашель — ще) удаваний, фалшивий; (- слова) надуманий, вигаданий... Словник синонімів Караванського
  5. штучний — див. фальшивий Словник синонімів Вусика
  6. штучний — ШТУ́ЧНИЙ¹, а, е. Який є окремим предметом, штукою (див. шту́ка¹ 1); якого не важать і не відміряють. Крім чайних і кавових сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. штучний — шту́чний 1 прикметник який рахують на штуки шту́чний 2 прикметник виготовлений людиною; несправжній; вишуканий Орфографічний словник української мови
  8. штучний — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. штучний — Шту́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. штучний — ШТУ́ЧНИЙ¹, а, е. Який є окремим предметом, штукою ( див. шту́ка¹ 1); якого не важать і не відміряють. Крім чайних і кофейних сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (Нариси з іст. укр.. мист. Словник української мови в 11 томах
  11. штучний — Штучний, -а, -е 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. Левиц. І. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. Шевч. 528. 3) Искусственный. Словник української мови Грінченка