штучний

УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін., але намагаються показати), РО́БЛЕНИЙ, НЕЩИ́РИЙ, НА́ГРАНИЙ, НАПУСКНИ́Й, ПОКАЗНИ́Й, ПІДРО́БЛЕНИЙ, ЗА́ВЧЕНИЙ (ЗАУ́ЧЕНИЙ), СИ́ЛУВАНИЙ, ПРИ́БРАНИЙ, УДА́НИЙ (ВДА́НИЙ) рідше. Балабан слухав вихователя з удаваною увагою (С. Добровольський); У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш (С. Журахович); По його позіханню, робленому, нещирому, я вгадую, що він має казати щось гостре, цікаве (С. Васильченко); Ця зухвалість була награна, за нею проглядали непевність і глибоко прихований страх (П. Дорошко); Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (В. Гжицький); Я вірив,.. що під оцією зовнішньою байдужістю, під інколи навіть показною грубістю і мовчазливістю тлів вогонь ненависті до ворога (Ю. Збанацький); Її веселість була підроблена, черства й навіть чудна (І. Нечуй-Левицький); Кореспонденти встають. Короткі кивки головами. Скупі завчені посмішки (Ю. Бедзик); І хода (отамана), і спокійна міна на обличчі — все це прибране, а про себе він теж гризеться якоюсь невідступною думою (П. Панч); Що слово точене? Чарує звук акторських реплік та уданих мук (М. Зеров). — Пор. 2. шту́чний.

ШТУ́ЧНИЙ, НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, НЕПРИРО́ДНИЙ, СУРОГА́ТНИЙ, ФАЛЬШИ́ВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ (зроблений, виготовлений на зразок природного, справжнього); СИНТЕТИ́ЧНИЙ (одержаний в результаті хімічного синтезу). По самому дну урочища блискоче вода, зайшовши із штучного моря й створивши тут.. тихий сяючий затон (О. Гончар); Ненатуральне хутро; Видніється кам'яниця, ніби якась неприродна брила, посічена часом і негодою (Ю. Збанацький); Сурогатна кава; Фальшиве золото для вас правдиві гроші (В. Самійленко); Безжиттєве, несправжнє, примарне все тут: і біленькі реактивні винищувачі..; і чорні грузовики польових радіостанцій,.. вони несправжні.. — це тільки мішені,.. макети бойових ракет (О. Гончар); Синтетична шкіра.

ШТУ́ЧНИЙ (про поведінку, почуття, висловлювання тощо — позбавлений природності, щирості), НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, НЕПРИРО́ДНИЙ, ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, ТЕАТРАЛІЗО́ВАНИЙ, ДРАМАТИ́ЧНИЙ, АФЕКТО́ВАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, ФАЛЬШИ́ВИЙ, АКТО́РСЬКИЙ, ПОЗЕ́РСЬКИЙ (про вчинки, поведінку). Її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти (Ю. Шовкопляс); Завела вона (романс) ненатуральним, горловим голосом (Леся Українка); Мова її була також неприродна. Намагалася говорити голосно й поволі (Лесь Мартович); Театральний жест руки, яким заслонив ("отець") очі, додав Нелі відваги (Ірина Вільде); Театралізованою ходою неначе вбіг, як циркач, досить молодий ще з вигляду маестро (І. Ле); (Саша:) Зайшов за мною? Шкода! (Стасенко:) Чого ж се так? Що це за драматичні тони такі? (Олена Пчілка); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський); Йому (Я. Купалі) була чужою найменша поза. В ньому не було й тіні чогось удаваного чи надуманого (Т. Масенко); В жодному слові (Масла) немає щирості, — все наносне, фальшиве (А. Хижняк); Акторський жест. — Пор. уда́ваний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штучний — Шту́чний: — тут: мистецький [45] Словник з творів Івана Франка
  2. штучний — (який вражає своєю неприродністю) ненатуральний, неприродний, (у вигляді підробки) фальшивий, несправжній, сурогатний, (про поведінку) театральний, надуманий, позерський. Словник синонімів Полюги
  3. штучний — Шту́чний. Мистецький, гарний, звабливий. Пішла і нута без слів, забреніла тихесенько та гармонійно, немов особливо штучна Еолева арфа (Галіп, 48) // пол. sztuczny — 1) штучний, 2) заст. мистецький, вправний, гарний. Українська літературна мова на Буковині
  4. штучний — (товар) поштучний, роздрібний; (квіт) рукотворний, неприродний, ненатуральний, несправжній, (шовк) синтетичний, неґ. підроблений; (сміх) нещирий, роблений, силуваний, вимушений, (кашель — ще) удаваний, фалшивий; (- слова) надуманий, вигаданий... Словник синонімів Караванського
  5. штучний — див. фальшивий Словник синонімів Вусика
  6. штучний — ШТУ́ЧНИЙ¹, а, е. Який є окремим предметом, штукою (див. шту́ка¹ 1); якого не важать і не відміряють. Крім чайних і кавових сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. штучний — шту́чний 1 прикметник який рахують на штуки шту́чний 2 прикметник виготовлений людиною; несправжній; вишуканий Орфографічний словник української мови
  8. штучний — I -а, -е. Який є окремим предметом, штукою (див. штука I 1)); якого не важать і не відміряють. Штучні товари. || Признач. для торгівлі товарами, яких не важать. Штучний відділ у крамниці. II -а, -е. 1》 Зробл. рукою людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. штучний — Шту́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. штучний — ШТУ́ЧНИЙ¹, а, е. Який є окремим предметом, штукою ( див. шту́ка¹ 1); якого не важать і не відміряють. Крім чайних і кофейних сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (Нариси з іст. укр.. мист. Словник української мови в 11 томах
  11. штучний — Штучний, -а, -е 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. Левиц. І. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. Шевч. 528. 3) Искусственный. Словник української мови Грінченка