штучний

ШТУ́ЧНИЙ¹, а, е.

Який є окремим предметом, штукою (див. шту́ка¹ 1); якого не важать і не відміряють.

Крім чайних і кавових сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (з наук. літ.);

Надходять кекси в продаж штучними (вагою від 75 до 300

г) і ваговими (вагою від 1 до 3 кг) (з наук.-попул. літ.);

Штучні товари; Штучний хліб;

// Признач. для торгівлі товарами, яких не важать.

Штучний відділ у крамниці.

ШТУ́ЧНИЙ², а, е.

1. Зробл. рукою людини.

Альтанка, куди прийшли князь із княжною, стояла на штучному острові, що його спорудили ще за часів старого князя Каліновського кріпаки (В. Гжицький);

– Щойно побачите, – промовляв черговий лікар далі, – що камфора, грілки, кисень і все інше діють недостатньо, зараз же викликайте Вадима Григоровича й просіть у Марії Степанівни штучну плазму й кров для переливання (Ю. Шовкопляс);

// Схожий на справжній (про речі).

Появився нараз, не знати відки, якийсь старий, лисий кавалер, з штучними зубами і перукою (І. Франко);

Були це якісь старомодні шпильки та гребені, переношені рукавички, .. пом'яті штучні квіти (Н. Кобринська);

Підносилась на нові виробничі рубежі хімія. В людське життя входили з нею досі майже не знані синтетичні матеріали: штучне, майже з нічого добуте волокно.., штучне хутро, штучна шкіра, зрештою, штучні, синтетичні алмази (В. Козаченко);

Воскована підлога, хороші меблі – все те купалося в тій заливі штучного світла і чулося тут немов у себе дома (І. Франко);

О сонечко! давай нам більш на землю Проміння, бо земля тепла вже хоче; А наші всякі штучнії проміння Палаци хай освічують холодні (В. Самійленко);

// Подібний до природного (про явища, процеси і т. ін.).

Василько знає, де на сортодільниці випробовується червона болгарська кукурудза, звідти він і візьме пилок для штучного запилення (І. Волошин);

Скільки безсонних ночей провів він біля інкубатора, доки вивів штучним способом перших страусят ему... (О. Гончар).

2. Надуманий, вигаданий, несправжній.

Не придатні до життя, хворобливі, штучні, надумані форми, зробивши своє, гинуть (В. Еллан-Блакитний);

Зустрітись із народом – це значить викинути все штучне з свого серця і заговорити мовою приступною, як може говорити тільки людина дозріла (П. Тичина);

Вірші мимоволі диктували штучний, неприродний ритм, групувались у фрази, шикувались у тиради, тягли на фальшиву патетику, сценічний трафарет (Л. Дмитерко);

// Позбавлений простоти, природності.

Дивно почувала вона себе: її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти, і водночас не хотілось, щоб Каргат замовк (Ю. Шовкопляс);

Всі тріскучі й ніжні слова, звернені до мене, здавалися мені тепер штучними й надуманими (М. Чабанівський);

Запропонований авторами поділ коркової речовини надниркових залоз на три, чотири та п'ять шарів, різних за своїм фізіологічним значенням, цілком штучний і не відповідає дійсності (з наук. літ.);

// Удаваний, роблений, нещирий.

– Кахи-кахи! – скрипів Каленик. Незабаром той штучний кашель переходив у справжній і виповняв хату невпинним бухиканням, з свистом і затягуванням (М. Коцюбинський);

На обличчі перш усього кидались в очі білі, рівні зуби і штучна усмішка (Леся Українка);

Прядка так і стояла не винесена з хати. Марія немов зраділа їй, швидко підійшла до неї, покрутила і з сміхом негарним, штучним оглянулась на чоловіка. – А я думала, що ти вже й прядку мою викинув (А. Головко).

3. розм. Гарно, із смаком зроблений; красивий, вишуканий.

Так ось коли побачив співака! Яка мальована та штучна птиця! (Є. Гребінка);

Ожила Моя сердешна молодиця! І де ті в Господа взялися Усякі штучнії їства? (Т. Шевченко);

Персні й намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло [сяяло] та грало (Панас Мирний);

Стоять [сестри] поруч: на старшій сукня штучна, ясної барви, старанно дібрана до лиця (Леся Українка);

Ридваном штучним Проїздила [гетьманівна] з-за Дніпра у Київ Із полковником (В. Мисик).