штучність

МИСТЕ́ЦТВО (творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність), ШТУ́КА заст., ШТУ́ЧНІСТЬ заст. — Мистецтво — це невигубний слід людства, його злети, його верхогір'я, на яких панує дух перемоги над смертю, дух незнищенності... (О. Гончар); Сьогодні, на один день, я заїхав до Флоренції.. Здається, що люди живуть тут тільки штукою, а не хлібом, бо коли у Відні через дім кав'ярня або ресторан — тут в кожному домі магазини антикваріїв та образів (М. Коцюбинський); — В вас в домі, як бачу, знайшли пристановище усі дев'ять муз науки й штучності (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штучність — [штучн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. штучність — ШТУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. шту́чний². Чим уважніше він приглядався до картини, тим виразніше відчував у ній неприродність, штучність. Немовби якесь несправжнє було і це село, і люди (А. Головко). 2. заст. Мистецтво. Словник української мови у 20 томах
  3. штучність — шту́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. штучність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. штучний II. 2》 заст. Мистецтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штучність — Шту́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. штучність — ШТУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. шту́чний². Чим уважніше він приглядався до картини, тим виразніше відчував у ній неприродність, штучність. Немовби якесь несправжнє було і це село, і люди (Головко, II, 1957, 454). 2. заст. Мистецтво. Словник української мови в 11 томах
  7. штучність — Штучність, -ности ж. Искусственность. Пеклові дуже роскішна фантазія народнії надала штучність картини дуже цікавої. Левиц. І. Словник української мови Грінченка