Шуба

ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах (П. Куліш); Вийшла людина. Широкі плечі Їй покривала тепла доха (М. Шеремет); Юзя лежала укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка); Стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (А. Свидницький); Вітер з опівночі, сніг і вишина. Сині, сині очі, шубка хутряна (В. Сосюра); Надіну хутрянку, вийду, сядемо в садочку та й просидимо цілу ніч (Словник Б. Грінченка); Мала (Люся) намір тепер улітку купити по дешевій ціні зимове футерко для Влодка (Ірина Вільде).

∗∗∗

ШЕРСТЬ (волосяний покрив тварин), ШУ́БА розм.; ВО́ВНА, РУ́НО, ВРУ́НО діал., ВО́ВНИЦЯ діал. (перев. у овець, кіз); ХУ́ТРО (волосяний покрив перев. у хижаків, гризунів); ПУХ (ніжний, м'який — у деяких тварин). Вовк стояв, широко розставивши лапи, сіра шерсть на спині ледь-ледь здригалась (Є. Гуцало); Сірко вчепився зубами до шуби і немилосердно вихав на всі боки нещасного ведмедя (І. Нечуй-Левицький); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнастою вовною на колінах і грудях (З. Тулуб); Чорні коси одхилились до плечей і гойдались, як густе руно, на повітрі (І. Нечуй-Левицький); М'які, суцільні вруна одне за одним летіли з Варвариних рук на сортувальний стіл (О. Гончар); З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський); Це був полярний лис. Його ще звуть песцем. Хутро його дуже м'яке, легеньке і тепле (М. Трублаїні); Високоякісні шкурки одержують тільки від повноволосих кролів, з густим пухом (з журналу). — Пор. підше́рстя.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуба — ШУ́БА¹, и, ж. 1. Верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі (перев. з довгими полами). Усі посли, по-московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах. .. Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони (П. Словник української мови у 20 томах
  2. шуба — Кожух, кожушок, кожушина, (жіноч.) кожушанка, кожушаночка, див. одіяння Словник чужослів Павло Штепа
  3. шуба — див. кожух Словник синонімів Вусика
  4. шуба — виг., див. шухер 2. Шуба! Тікаєм! Там хтось іде. Словник сучасного українського сленгу
  5. шуба — -и, ж. 1》 Верхній зимовий одяг із хутра, на хутрі (перев. з довгими полами). || перен. Сніговий, рослинний і т. ін. покрив. 2》 Шерстяний покрив тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шуба — ШУ́БА, и, ж. 1. Верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі (перев. з довгими полами). Усі посли, по-московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах. ..Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. Шуба — Шу́ба прізвище Орфографічний словник української мови
  8. шуба — (-и) ж.; у знач. вигуку; мол. Сиґнал небезпеки. БСРЖ, 704; ПСУМС, 82. Словник жарґонної лексики української мови
  9. шуба — Тиньковане облицювання стіни з великобугристою поверхнею. Виконується набризкуванням цементного розчину. Архітектура і монументальне мистецтво