шуба

ШУ́БА, и, ж.

1. Верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі (перев. з довгими полами).

Усі посли, по-московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах. ..Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони (П. Куліш, Вибр., 1969, 168);

Пробігло щось по сходах, і в хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом (Коцюб., І, 1955, 403);

Масивний мольберт був пристосований під своєрідну вішалку — на ньому була розвішана жіноча каракулева шуба (Головко, II, 1957, 563);

Працівники експериментального цеху головного підприємства швейного об’єднання «Україна» приступили до виробництва першої партії жіночих шуб із штучного хутра, імітованого під норку (Веч. Київ, 15.I 1969, 2);

// перен. Сніговий, рослинний і т. ін. покрив.

Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову (Сос.? Солов. далі, 1957, 158);

— Дуб спершу росте в корінь. Йому в цей час, як дитині, потрібен надійний захисток..— Чув-чув… «Дуб любить рости в шубі, та хай відкрита голова»? (Оров., Зел. повінь, 1961, 13);

Ліс називають зеленим другом людини, зеленою шубою землі (Роб. газ., 18.IX 1966, 3).

2. Шерстяний покрив тварин.

Запищав Когутик: — Ой Лисичко люба! Ти міцно жартуєш! Подресь [подерлась] моя шуба! (Фр., XIII, 1954, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуба — ШУ́БА¹, и, ж. 1. Верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі (перев. з довгими полами). Усі посли, по-московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах. .. Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони (П. Словник української мови у 20 томах
  2. шуба — Кожух, кожушок, кожушина, (жіноч.) кожушанка, кожушаночка, див. одіяння Словник чужослів Павло Штепа
  3. шуба — див. кожух Словник синонімів Вусика
  4. Шуба — ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Словник синонімів української мови
  5. шуба — виг., див. шухер 2. Шуба! Тікаєм! Там хтось іде. Словник сучасного українського сленгу
  6. шуба — -и, ж. 1》 Верхній зимовий одяг із хутра, на хутрі (перев. з довгими полами). || перен. Сніговий, рослинний і т. ін. покрив. 2》 Шерстяний покрив тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. Шуба — Шу́ба прізвище Орфографічний словник української мови
  8. шуба — (-и) ж.; у знач. вигуку; мол. Сиґнал небезпеки. БСРЖ, 704; ПСУМС, 82. Словник жарґонної лексики української мови
  9. шуба — Тиньковане облицювання стіни з великобугристою поверхнею. Виконується набризкуванням цементного розчину. Архітектура і монументальне мистецтво