шубка

ШУ́БКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до шу́ба 1; коротка і легка шуба (перев. жіноча або дитяча).

Двері відхиляються, і вбігає Катя Толстая. Вона в ошатній сукні, поверх якої накинута шубка (Коч., III, 1956, 177);

Навкруги Москва шуміла; школярів трамвай повіз. Шубка в Лени тепла, біла, шапка з вушками униз (Тич., II, 1957, 322).

2. Зменш.-пестл. до шу́ба 2.

У кротихи Любий кротик — Чорна шубка, Чорний ротик — Розлінився В самий край: Не виходить Навіть в гай (Стельмах, Колосок.., 1959, 75);

Шастає вона [білка] по заростях ще в рудувато-червоній шубці, але незабаром змінить своє літнє вбрання на зимове (Веч. Київ, 1.ХІ 1966,4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шубка — див. кожух Словник синонімів Вусика
  2. шубка — ШУ́БКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до шу́ба¹ 1; коротка і легка шуба (перев. жіноча або дитяча). Двері відхиляються, і вбігає Катя Толстая. Вона в ошатній сукні, поверх якої накинута шубка (І. Кочерга); Навкруги Москва шуміла; школярів трамвай повіз. Словник української мови у 20 томах
  3. шубка — шу́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шубка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до шуба 1); коротка і легка шуба (перев. жіноча або дитяча). 2》 Зменш.-пестл. до шуба 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шубка — ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Словник синонімів української мови
  6. шубка — Шуба, -би ж. 1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. ум. шубка, шубонька, шубочка. Чуб. І. 256. Словник української мови Грінченка