шубка
ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах (П. Куліш); Вийшла людина. Широкі плечі Їй покривала тепла доха (М. Шеремет); Юзя лежала укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка); Стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (А. Свидницький); Вітер з опівночі, сніг і вишина. Сині, сині очі, шубка хутряна (В. Сосюра); Надіну хутрянку, вийду, сядемо в садочку та й просидимо цілу ніч (Словник Б. Грінченка); Мала (Люся) намір тепер улітку купити по дешевій ціні зимове футерко для Влодка (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- шубка — див. кожух Словник синонімів Вусика
- шубка — ШУ́БКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до шу́ба¹ 1; коротка і легка шуба (перев. жіноча або дитяча). Двері відхиляються, і вбігає Катя Толстая. Вона в ошатній сукні, поверх якої накинута шубка (І. Кочерга); Навкруги Москва шуміла; школярів трамвай повіз. Словник української мови у 20 томах
- шубка — шу́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шубка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до шуба 1); коротка і легка шуба (перев. жіноча або дитяча). 2》 Зменш.-пестл. до шуба 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шубка — ШУ́БКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до шу́ба 1; коротка і легка шуба (перев. жіноча або дитяча). Двері відхиляються, і вбігає Катя Толстая. Вона в ошатній сукні, поверх якої накинута шубка (Коч., III, 1956, 177); Навкруги Москва шуміла; школярів трамвай повіз. Словник української мови в 11 томах
- шубка — Шуба, -би ж. 1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. ум. шубка, шубонька, шубочка. Чуб. І. 256. Словник української мови Грінченка