шуба

шу́ба

-и, ж.

1》 Верхній зимовий одяг із хутра, на хутрі (перев. з довгими полами).

|| перен. Сніговий, рослинний і т. ін. покрив.

2》 Шерстяний покрив тварин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуба — ШУ́БА¹, и, ж. 1. Верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі (перев. з довгими полами). Усі посли, по-московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах. .. Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони (П. Словник української мови у 20 томах
  2. шуба — Кожух, кожушок, кожушина, (жіноч.) кожушанка, кожушаночка, див. одіяння Словник чужослів Павло Штепа
  3. шуба — див. кожух Словник синонімів Вусика
  4. Шуба — ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Словник синонімів української мови
  5. шуба — виг., див. шухер 2. Шуба! Тікаєм! Там хтось іде. Словник сучасного українського сленгу
  6. шуба — ШУ́БА, и, ж. 1. Верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі (перев. з довгими полами). Усі посли, по-московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах. ..Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. Шуба — Шу́ба прізвище Орфографічний словник української мови
  8. шуба — (-и) ж.; у знач. вигуку; мол. Сиґнал небезпеки. БСРЖ, 704; ПСУМС, 82. Словник жарґонної лексики української мови
  9. шуба — Тиньковане облицювання стіни з великобугристою поверхнею. Виконується набризкуванням цементного розчину. Архітектура і монументальне мистецтво