шуглон

ШУГЛО́Н, а, ч., іст. Рід безрукавки.

А убори-наряди? Червоні плаття, зелені куцини, рябі спідниці, жовті шуглони, блискучі ластикові балахони, чорні сукняні каптани — аж у вічі б’є! (Мирний, III, 1954, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуглон — ШУГЛО́Н, а, ч., іст. Рід безрукавки. А убори-наряди? Червоні плаття, зелені куцини, рябі спідниці, жовті шуглони, блискучі ластикові балахони, чорні сукняні каптани – аж у вічі б'є! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. шуглон — шугло́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шуглон — -а, ч., іст. Рід безрукавки. Великий тлумачний словник сучасної мови