шуглон

ШУГЛО́Н, а, ч., іст.

Рід безрукавки.

А убори-наряди? Червоні плаття, зелені куцини, рябі спідниці, жовті шуглони, блискучі ластикові балахони, чорні сукняні каптани – аж у вічі б'є! (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуглон — шугло́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шуглон — -а, ч., іст. Рід безрукавки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шуглон — ШУГЛО́Н, а, ч., іст. Рід безрукавки. А убори-наряди? Червоні плаття, зелені куцини, рябі спідниці, жовті шуглони, блискучі ластикові балахони, чорні сукняні каптани — аж у вічі б’є! (Мирний, III, 1954, 82). Словник української мови в 11 томах