шуглон
ШУГЛО́Н, а, ч., іст.
Рід безрукавки.
А убори-наряди? Червоні плаття, зелені куцини, рябі спідниці, жовті шуглони, блискучі ластикові балахони, чорні сукняні каптани – аж у вічі б'є! (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шуглон — шугло́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шуглон — -а, ч., іст. Рід безрукавки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шуглон — ШУГЛО́Н, а, ч., іст. Рід безрукавки. А убори-наряди? Червоні плаття, зелені куцини, рябі спідниці, жовті шуглони, блискучі ластикові балахони, чорні сукняні каптани — аж у вічі б’є! (Мирний, III, 1954, 82). Словник української мови в 11 томах